Étymologie

modifier
Diminutif de кість (« os »).

Nom commun

modifier
Cas Singulier Pluriel
Nominatif кі́стка кістки́
Génitif кі́стки кісто́к
Datif кі́стці кістка́м
Accusatif кі́стку кістки́
Instrumental кі́сткою кістка́ми
Locatif на/у кі́стці на/у кістка́х
Vocatif кі́стко кістки́
Nom de type 3*c selon Zaliznyak

кі́стка (kistka) \Prononciation ?\ féminin inanimé

  1. (Anatomie) Os.
    • променева кістка : radius.
    • гомілкова кістка : tibia.
    • грудна кістка : sternum.
    • стегнова кістка : fémur.
    • перелом кістки : fracture osseuse.
    • очищений від кісток : désossé (en parlant d'une viande).
  2. (uniquement au pluriel) Restes d’un corps, squelette, ossements.
  3. (Zoologie) Défense (d’un éléphant, d’un morse…).
  4. (Jeux) (à jouer).
    • слонова кістка : dé en ivoire.
  5. (Botanique) Noyau (dur d’un fruit), pépin.

Apparentés étymologiques

modifier


Proverbes et phrases toutes faites

modifier
  • промокнути до кісток : être trempé jusqu’aux os.
  • скласти кістки : y laisser ses os (= mourir).
  • y нього язйк без кісток : c’est un vrai moulin à paroles (litt. : sa langue est sans os).

Prononciation

modifier

Voir aussi

modifier
  • кістка sur l’encyclopédie Wikipédia (en ukrainien)