лити

Mongol

Étymologie

Étymologie manquante ou incomplète. Si vous la connaissez, vous pouvez l’ajouter en cliquant ici.

Nom commun

лити (liti) \Prononciation ?\

1. (Chimie) Lithium (Li).

Tableau périodique des éléments en mongol

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
H																	He
Li	Be											B	C	N	O	F	Ne
Na	Mg											Al	Si	P	S	Cl	Ar
K	Ca	Sc	Ti	V	Cr	Mn	Fe	Co	Ni	Cu	Zn	Ga	Ge	As	Se	Br	Kr
Rb	Sr	Y	Zr	Nb	Mo	Tc	Ru	Rh	Pd	Ag	Cd	In	Sn	Sb	Te	I	Xe
Cs	Ba	*	Hf	Ta	W	Re	Os	Ir	Pt	Au	Hg	Tl	Pb	Bi	Po	At	Rn
Fr	Ra	**	Rf	Db	Sg	Bh	Hs	Mt	Ds	Rg	Cn	Nh	Fl	Mc	Lv	Ts	Og
	*	La	Ce	Pr	Nd	Pm	Sm	Eu	Gd	Tb	Dy	Ho	Er	Tm	Yb	Lu
	**	Ac	Th	Pa	U	Np	Pu	Am	Cm	Bk	Cf	Es	Fm	Md	No	Lr

Voir aussi

• лити sur l’encyclopédie Wikipédia (en mongol) 

Ukrainien

Étymologie

De l’indo-européen commun *lei- (« verser »).

Verbe

ли́ти lyty \Prononciation ?\ imperfectif intransitif de type 11b / perfectif[s] : поли́ти

1. Verser (un liquide).
   • лити воду : verser de l’eau.
   • лити сльози : verser des larmes.
2. Couler (en parlant d’un liquide).
   • дощ ллє : il pleut à verse.
   • піт ллє з нього градом : il sue à grosses gouttes.
3. Fondre, couler (du métal).

Prononciation

• Ukraine : écouter « лити [Prononciation ?] »

Conjugaison

Conjugaison de лити, verbe imperfectif de type 11b selon la classification de Zaliznyak

Présent (Теперішній час)	Futur (Майбутній час)	Passé (Минулий час)
я ллю	я ли́тиму	masculin : лив	pluriel : лили́
ти ллєш	ти ли́тимеш	féminin : лила́
він, вона́, воно́ ллє	він, вона́, воно́ ли́тиме	neutre : лило́
ми ллємо, ллєм	ми ли́тимемо, ли́тимем	Impératif (Наказовий спосіб)
ви ллєте	ви ли́тимете	-	2PS : лий
вони́ ллють	вони́ ли́тимуть	1PP : ли́ймо	2PP : ли́йте
Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник)		Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник)
-		ллючи́
Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник)	Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник)	Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма)	Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник)
-	ли́тий	ли́то	ли́вши

Vieux slave

Étymologie

De l’indo-européen commun *lei- ^[1] (« verser ») qui donne lio, lino, litus en latin, liñvañ en breton.

Verbe

лити, liti imperfectif

1. Verser.
   • Exemple d’utilisation manquant. (Ajouter)

Dérivés dans d’autres langues

• Polonais : lać
• Russe : лить
• Serbo-croate : лити/liti
• Slovaque : liať
• Tchèque : lít
• Ukrainien : ли́ти

Références

• ^[1] Julius Pokorny, Indogermanisches etymologisches Wörterbuch, 1959 → consulter cet ouvrage *lei-