хотіти
Ukrainien modifier
Étymologie modifier
- Du vieux slave хотѣти, xotěti.
Verbe modifier
хоті́ти khotity \xoˈtʲitɪ\ imperfectif intransitif de type 6a
Dérivés modifier
Conjugaison modifier
Conjugaison de хотіти, verbe imperfectif de type 6a selon la classification de Zaliznyak
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я хо́чу | я хоті́тиму | masculin : хоті́в | pluriel : хоті́ли |
| ти хо́чеш | ти хоті́тимеш | féminin : хоті́ла | |
| він, вона́, воно́ хо́че | він, вона́, воно́ хоті́тиме | neutre : хоті́ло | |
| ми хо́чемо, хо́чем | ми хоті́тимемо, хоті́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви хо́чете | ви хоті́тимете | - | 2PS : хоти́ |
| вони́ хо́чуть | вони́ хоті́тимуть | 1PP : хоті́мо / хоті́м | 2PP : хоті́ть |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | хотячи́ | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | хоті́вши |
Notes modifier
Au présent existent deux formes supplémentaires : хоч (2e personne du singulier) et хо́чте (2e personne du pluriel) utilisées dans le langage courant.