цілковитий
Ukrainien modifier
Étymologie modifier
- De ці́лий (« intègre, entier »).
Adjectif modifier
| Cas | Singulier | Pluriel | ||
| Masculin | Féminin | Neutre | ||
|---|---|---|---|---|
| Nominatif | цілкови́тий | цілкови́та | цілкови́те | цілкови́ті |
| Génitif | цілкови́того | цілкови́тої | цілкови́того | цілкови́тих |
| Datif | цілкови́тому | цілкови́тій | цілкови́тому | цілкови́тим |
| Accusatif | Nom. ou Gén. | цілкови́ту | цілкови́те | Nom. ou Gén. |
| Instrumental | цілкови́тим | цілкови́тою | цілкови́тим | цілкови́тими |
| Locatif | цілкови́тому цілкови́тім |
цілкови́тій | цілкови́тому цілкови́тім |
цілкови́тих |
цілкови́тий (tsilkovytyï) \t͡sʲiɫkɔˈʋɪtei̯\
- Complet, entier, absolu, parfait, achevé.
- В цій справі ми домоглися цілковитої згоди. : Dans ce cas, nous sommes parvenus à un accord complet.
- Василько почував цілковите задоволення. : Vassilko ressentit une entière satisfaction.
- В кімнаті цілковитий порядок. : La chambre était en parfait état.
Synonymes modifier
- (complet, indivisible) абсолютний, безмежний, безроздільний, необмежений, неподільний, повний
- (vrai, authentique, parfait) достеменний, прямий, справдішній, справжній, справдешній, стопроцентний, сутий, сущий, типовий, формений, чистий
Prononciation modifier
- Ukraine : écouter « цілковитий [t͡sʲiɫkɔˈʋɪtei̯] »