довголітній

Ukrainien

Étymologie

Adjectif dérivé de літо (« été »), avec le préfixe довго- (« long ») et le suffixe -ній.

Adjectif

Cas	Singulier			Pluriel
	Masculin	Féminin	Neutre
Nominatif	довголі́тній	довголі́тня	довголі́тнє	довголі́тні
Génitif	довголі́тнього	довголі́тньої	довголі́тнього	довголі́тніх
Datif	довголі́тньому	довголі́тній	довголі́тньому	довголі́тнім
Accusatif	Nom. ou Gén.	довголі́тню	довголі́тнє	Nom. ou Gén.
Instrumental	довголі́тнім	довголі́тньою	довголі́тнім	довголі́тніми
Locatif	довголі́тньому довголі́тнім	довголі́тній	довголі́тньому довголі́тнім	довголі́тніх

довголі́тній ^{(dovholitniï)} \Prononciation ?\

1. Qui est âgé de nombreuses années.
2. (Chronologie) Qui dure de nombreuses années.
3. Qui exerce depuis longtemps.

Synonymes

• багатолі́тній
• багаторі́чний
• довгорі́чний
• многолі́тній

Antonymes

• малолі́тній
• недолі́тній
• недоро́слий
• неповнолі́тній

Apparentés étymologiques

• довголі́ття

Prononciation

• Ukraine : écouter « довголітній [Prononciation ?] »