абсолютизований

Ukrainien

Étymologie

Participe passé passif du verbe абсолютизува́ти (« absolutiser »).

Adjectif

Cas	Singulier			Pluriel
	Masculin	Féminin	Neutre
Nominatif	абсолютизо́ваний	абсолютизо́вана	абсолютизо́ване	абсолютизо́вані
Génitif	абсолютизо́ваного	абсолютизо́ваної	абсолютизо́ваного	абсолютизо́ваних
Datif	абсолютизо́ваному	абсолютизо́ваній	абсолютизо́ваному	абсолютизо́ваним
Accusatif	Nom. ou Gén.	абсолютизо́вану	абсолютизо́ване	Nom. ou Gén.
Instrumental	абсолютизо́ваним	абсолютизо́ваною	абсолютизо́ваним	абсолютизо́ваними
Locatif	абсолютизо́ваному абсолютизо́ванім	абсолютизо́ваній	абсолютизо́ваному абсолютизо́ванім	абсолютизо́ваних

абсолютизо́ваний ^{(absoljutyzovanyï)} \Prononciation ?\

1. (Philosophie) Qui a été rendu absolu, absolutisé.