розчудесний

Ukrainien

Étymologie

Adjectif dérivé de чудесний (« merveilleux »), avec le préfixe роз-.

Adjectif

Cas	Singulier			Pluriel
	Masculin	Féminin	Neutre
Nominatif	розчуде́сний	розчуде́сна	розчуде́сне	розчуде́сні
Génitif	розчуде́сного	розчуде́сної	розчуде́сного	розчуде́сних
Datif	розчуде́сному	розчуде́сній	розчуде́сному	розчуде́сним
Accusatif	Nom. ou Gén.	розчуде́сну	розчуде́сне	Nom. ou Gén.
Instrumental	розчуде́сним	розчуде́сною	розчуде́сним	розчуде́сними
Locatif	розчуде́сному розчуде́снім	розчуде́сній	розчуде́сному розчуде́снім	розчуде́сних

розчуде́сний ^{(roztšudesnyï)} \Prononciation ?\

1. Merveilleux, miraculeux.