чинний

Ukrainien

Étymologie

Adjectif dérivé de чинити (« causer, occasionner »), avec le suffixe -ний.

Adjectif

Cas	Singulier			Pluriel
	Masculin	Féminin	Neutre
Nominatif	чи́нний	чи́нна	чи́нне	чи́нні
Génitif	чи́нного	чи́нної	чи́нного	чи́нних
Datif	чи́нному	чи́нній	чи́нному	чи́нним
Accusatif	Nom. ou Gén.	чи́нну	чи́нне	Nom. ou Gén.
Instrumental	чи́нним	чи́нною	чи́нним	чи́нними
Locatif	чи́нному чи́ннім	чи́нній	чи́нному чи́ннім	чи́нних

чи́нний ^(tšynnyï) \Prononciation ?\

1. (Législation) En vigueur (en parlant d'une loi).
   • У Національній гвардії України використовується державна мова відповідно до чинного законодавства. : La Garde Nationale ukrainienne utilise la langue officielle conformément à la légsilation en vigueur.
2. Actif, vivant.
3. Vigoureux, fier.
   • чинний староста : un vieillard vigoureux.

Synonymes

• (en vigueur) діючий
• (vigoureux, fier) амбітний, гордий, гордівливий, гордливий, гордовитий, думний, думливий

Prononciation

• Ukraine : écouter « чинний [Prononciation ?] »