робочий

Ukrainien

Étymologie

Adjectif dérivé de робота, robota (« travail »), avec le suffixe -ий, -yï, apparenté au russe рабочий, rabočiï.

Adjectif

Cas	Singulier			Pluriel
	Masculin	Féminin	Neutre
Nominatif	робо́чий	робо́ча	робо́че	робо́чі
Génitif	робо́чого	робо́чої	робо́чого	робо́чих
Datif	робо́чому	робо́чій	робо́чому	робо́чим
Accusatif	Nom. ou Gén.	робо́чу	робо́че	Nom. ou Gén.
Instrumental	робо́чим	робо́чою	робо́чим	робо́чими
Locatif	робо́чому робо́чім	робо́чій	робо́чому робо́чім	робо́чих

робо́чий, robočyï \Prononciation ?\

1. De travail, qui concerne le travail, professionnel.
   • робочий настрій : ambiance de travail.
   • робочий стаж : stage professionnel.
   • робочий тиск пари : la pression de travail.
   • робочий хід : la course motrice.
2. Ouvré (inverse de férié).
3. (utilisé en tant que nom) Personne qui travaille, qui vit de son travail. Ou simplement, le travail lui-même.
   • Став хлопець рости-підростати і пішов батьковою і материною дорогою в робочі.

     Le garçon se mit à grandir et grandir encore, puis suivit le chemin de son père et de sa mère dans le travail.

4. (Zoologie) Relatif aux animaux qui effectuent un travail précis.
   • робоча худоба : une bête de somme.
   • робочa бджола (= бджілка) : une abeille ouvrière.
5. (Travail) Ouvrier.
   • робочі руки, робочa сила : la main-d’œuvre.

Synonymes

• (ouvré) будній, буденний, працівний, робітний
• (travailleur, laborieux) беручий, беручкий, працелюбний, працьовитий, роботящий, робучий, товкущий, трудовий, трудовитий, трудолюбний, трудолюбивий, трудящий, трудівливий
• (professionnel) робітничий, трудовий
• (en tant que nom, travailleur) заробітчанин (salarié), заробітчанка (salariée)
• (en tant que nom, apprenti travailleur) челядник (compagnon), челядниця (compagnonne)
• (actif) активний, дійовий, діючий, діяльний, ефективний, чинний

Prononciation

• Ukraine : écouter « робочий [Prononciation ?] »