Wiktionnaire : dictionnaire libre et universel

повний

Ukrainien modifier

Étymologie modifier

Du vieux slave плънъ, plъnъ (« complet, entier »).

Adjectif modifier

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif по́вний по́вна по́вне по́вні
Génitif по́вного по́вної по́вного по́вних
Datif по́вному по́вній по́вному по́вним
Accusatif Nom. ou Gén. по́вну по́вне Nom. ou Gén.
Instrumental по́вним по́вною по́вним по́вними
Locatif по́вному
по́внім 		по́вній по́вному
по́внім 		по́вних

по́вний (povnyï) \Prononciation ?\ (comparatif : повніший, superlatif : найповніший, superlatifs absolus : щонайповніший, якнайповніший)

  1. Plein, bondé.
    • очі, повні сліз : les yeux pleins de larmes.
  2. Complet, total, intégral, entier.
    • повнa збірка творів : œuvres complètes.
    • повнe затемнення : éclipse totale.
    • y повному складі : au grand complet.
    • з повним правом : à juste titre.
    • при повному розумі : en pleine possession de ses moyens.
  3. Fort, gros, obèse, replet.
    • повний місяць : pleine lune.
    • повнa середня школа : école secondaire.
    • повнa сирота : orphelin de père et de mère.
    • повнa склянка : un verre rempli à ras bord.
    • повнa тарілка : une assiettée de quelque chose.
    • повнa чаша : abondance.
    • повний відмінник : le premier de la classe.
    • повний дурень : véritable imbécile.

Synonymes modifier

Apparentés étymologiques modifier


Prononciation modifier

Récupérée de « https://fr.wiktionary.org/w/index.php?title=повний&oldid=31016761 »